Правильне харчування – гармонійний розвиток

Правильно організоване, поживне, багате на вітаміни харчування – добрий засіб зміцнення організму дитини.

Раціональне, здорове харчування дитини є важливим щоденним питанням!

В повсякденному харчуванні обов’язково мають бути: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, клітковина, вода. Той, хто дбає про своє здоров’я, має дотримуватись трьох принципів здорового харчування: помірність, різноманітність, збалансованість.

Помірність – щоб калорійність раціону не перевищувала енергетичних витрат організму.

Різноманітність – передбачає споживання продуктів усіх основних груп (хліб і крупи; овочі та фрукти; м’ясо та молочні вироби).

Збалансованість – означає правильне співвідношення цих груп продуктів.

Для того, щоб їжа приносила користь, необхідно знати години харчування, а також правильно розподілити, коли і які продукти вживати. Наприклад, продукти, багаті на білок (м’ясо, рибу, яйця, горох, квасолю), вживають на сніданок та обід, а страви з круп та овочів залишають на вечерю. Необхідно, щоб їжа була різноманітною. Але є продукти, вживання яких треба обмежити.

Це цукор, жир, сіль, борошняні вироби. Від надмірного вживання солодощів люди повнішають, у них псуються зуби, вони частіше хворіють. Надлишок в організмі солі теж може стати причиною захворювань.

Голод – це голос природи, який дає сигнал, що організму потрібна їжа.

Апетит – це звичка, набута людиною протягом життя і проявляється бажанням поїсти внаслідок зміни настрою, певної ситуації, настання встановленого часу, впливу виду, смаку, запаху їжі і навіть однієї думки про ту або іншу їжу.

Для дітей перш за все необхідне споживання повноцінного білка. Адже це основний будівельний матеріал для організму. В разі його нестачі виникає гальмування росту. Необхідно пам’ятати, що саме в продуктах тваринного походження білки є повноцінними. Дуже корисним для організму дітей та підлітків є біле м’ясо птахів (грудинка), як джерело легкозасвоюваного повноцінного білка, що практично не містить жиру. Телятина та нежирна свинина відіграє важливу роль у кровотворенні (зокрема, його вживання рекомендують при недокрів’ї як джерело заліза). Джерелом білка є також яйця, риба, молоко, сир, картопля, свіжа капуста, гречана, рисова, вівсяна крупа.

Жири – теж частинка тіла людини. Після травлення їх організм відкладає про запас – під шкірою та навколо життєво важливих органів, таких як серце, печінка і нирки. Вони захищають нас від холоду і запобігають пошкодженню внутрішніх органів і кісток. Тому деяка кількість підшкірного жиру дуже необхідна для підтримання здоров’я. Найбільш необхідні для організму жири знаходяться в молоці, вершковому маслі, сметані, кефірі, йогуртах, яєчному жовтку, жирній рибі (оселедець, скумбрія, сардини), нерафінованій олії. Ці жири знижують рівень холестерину в крові, зменшують ризик виникнення серцево-судинних захворювань.

Корисність вуглеводів для організму в тому, що вони сприяють нормалізації процесів травлення, дають відчуття ситості на тривалий час, а деякі швидко втамовують голод (фрукти, мед, цукор). Вуглеводи дуже калорійні. Їх надлишок у раціоні може привести до ожиріння (особливо в дитячому віці).

Здоровий раціон не обходиться без клітковини, оскільки вона допомагає виводити відходи з організму. Вона також надає нашій їжі «об’єму», підсилює моторику кишечника, нормалізує травлення і допомагає контролювати вагу. У здоровому харчуванні ніяк не обійтись без води. Вона не вважається поживною речовиною, але виконує життєво необхідні функції: сприяє обміну речовин, виводить токсичні відходи. Організм дитини шкільного віку потребує 1,5 – 2л рідини. Корисно також випивати склянку – півтори джерельної води. За нестачі води в організмі людина відчуває спрагу, з’являється млявість, знижується тиск крові. Якщо без їжі можна прожити більше місяця, то без води – лише кілька днів. Ключовими компонентами здорового раціону є вітаміни і мінерали. Вони також містяться у їжі і є важливим джерелом протеїну, вуглеводів та жирів.

Вітаміни й мінерали легко руйнуються у процесі обробки їжі, тому так важливо щодня їсти хоча б трохи сирих овочів і фруктів. Найпоширенішими з вітамінів є:

• вітамін А сприяє росту, потрібний для нормального зору. Його багато у
• моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі.
• вітаміни групи В необхідні для розумової і фізичної праці. Містяться вони у житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі.
• вітамін С запобігає застуді, поліпшує кровообіг, сприяє росту, лікує цингу. Багато його в капусті, картоплі, помідорах, цибулі, шипшині, часнику, лимонах, чорній смородині./li>
• вітамін D зміцнює кістки, запобігає рахітові. Міститься в молоці, печінці,
• житньому хлібі, яйцях, риб’ячому жирі.

Організм дитини, особливо в період його формування, дуже чутливий до дефіциту вітамінів. При їх нестачі розвивається гіповітаміноз (погіршення самопочуття, швидка втомлюваність, дратівливість, зниження захисних сил організму). Такі стани частіше спостерігаються взимку та навесні, що пов’язано з особливостями харчування у ці періоди. Адже тоді менше вживається свіжих овочів та фруктів та й вміст вітамінів у цих продуктах є меншим, ніж влітку та восени. Тоді добову потребу у вітамінах слід забезпечити змішаним раціоном харчування. Корисно вживати щоденні вітамінні салати, які доступні кожній сім’ї:

1. Морква, яблуко, солоний огірок, хрін, зелень петрушки.
2. Червоний буряк, морква, олія
3. Редька, морква, часник, сметана, сіль, цукор, зелень петрушки.

На формування м’язової, кісткової, нервової тканин у дітей впливають мікроелементи: калій, кальцій, магній, залізо, йод, фосфор, цинк. Тому у харчуванні мають бути : яблука, квасоля, огірки, капуста, риба, м’ясо, в яких їх найбільше. 

Особливості формування харчової поведінки дітей

   Неадекватна харчова поведінка дитини призводить до виникнення неінфекційних захворювань. Щоб запобігти їх розвитку, слід формувати культуру раціонального харчування із самого дитинства. Які ж психологічні чинники впливають на вибір того чи того продукту харчування та на механізми формування харчових звичок і переваг у дітей дошкільного віку?

        Однією з найбільш вагомих причин погіршення стану здоров’я дітей дошкільного віку є порушення структури харчування та зниження його якості. Чимало захворювань та патологічних станів, зокрема дефіцити або надлишки мінеральних речовин та вітамінів, призводять до порушення як фізичного, так й інтелектуального розвитку дітей. Тому профілактика та корекція порушень харчової поведінки дошкільників мають важливе соціально-гігієнічне значення.

Харчування — це не лише фізіологічний, а й соціально та культурно зумовлений процес, тому організація раціонального харчування містить психологічні компоненти.

         Харчова поведінка як складова способу життя людини охоплює пошук, вибір, приготування і вживання їжі, а також усі супутні процеси. Формується вона з дитинства, а отже, впливає на стан здоров’я й у дорослому віці.

        Оцінюють харчову поведінку дитини як адекватну (гармонійну) або неадекватну (девіантну) залежно від багатьох показників, зокрема від місця, яке займає їжа в ієрархії цінностей дитини, від якісних і кількісних показників, етики та естетики харчування.

          Харчова поведінка залежить від таких умов, як:

•  особливості культури;

•  виховання;
•   матеріальні можливості; біологічні особливості.

З-поміж найбільш значущих проявів неадекватної харчової поведінки дітей виокремлюють:

☺        надлишкове вживання солі, цукру, насичених жирів;

☺        дефіцит мікронутрієнтів у раціоні харчування;

☺        недостатнє вживання риби, молочних продуктів, овочів та інших продуктів, які є джерелом харчових волокон.

      Так, якщо дитина не снідає, часто вживає солодкі газовані напої, цукерки, напівфабрикати та їжу швидкого приготування великими порціями, це призводить до підвищення маси її тіла, а багаті на жири та бідні на клітковину раціони спричиняють захворювання серцево-судинної системи, ожиріння, рак тощо,

Чинники, що впливають на культуру харчування

        

Особливості харчової поведінки формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить свою звичку у подальшому житті. Тому для формування адекватної харчової поведінки дошкільників передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на вподобання у харчовій культурі дітей:

• харчова поведінка батьків;
  • приклад авторитетних людей;
  • наочне навчання та моделювання;
  • реклама продуктів харчування.

Харчова поведінка батьків

        Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові переваги матері, адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування. З нею дитина частіше спілкується, ділиться враженнями та проводить більше часу, аніж з іншими членами сім’ї.

Результативність виховання батьками як позитивних, так і негативних смакових звичок переважає впливи інших дорослих. Майже завжди поведінка дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою її батьків. Наприклад, якщо батьки постійно готують напівфабрикати або купують готову їжу, то цілком логічно, що дитина звикає до такого харчування та залюбки їсть такі продукти. Так формується замкнуте коло, бо з часом батьки переконуються, що саме це й є улюбленою їжею їхнього малюка.

Приклад авторитетних людей

      Харчова поведінка авторитетних для дитини людей, наприклад дорослих або інших дітей, упливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії.

      Тож з огляду на те, що «копіювання за зразком» є основним способом формування моделей поведінки і більшості навичок дитини в дошкільному віці, оточення має дотримуватися правил етикету і культури харчування. Слід зауважити, що харчова поведінка незнайомих дорослих на харчову поведінку дітей майже не впливає.

       Науково та експериментально доведено, що змінити харчову поведінку дитини можна завдяки впливу наочного навчання та моделювання. Наприклад, якщо дитині, яка відмовляється їсти певні овочі, показати тематичний відеоролик, у якому старші діти, пер­сонажі казок чи фантастичні герої їдять ці овочі залюбки, то вона змінить ставлення до цих продуктів харчування. Після перегляду фільму більшість дошкільників, наслідуючи дії героїв, починають вживати овочі від яких відмовлялися.

        Важливо правильно обирати ілюстративний матеріал та засоби наочного навчання, уважно ставитися до вибору мультиплікаційних фільмів та дитячих програм, щоб сформувати адекватну харчову поведінку дитини і не порушити її впливом негативних персонажів чи маркетингових навіювань

Реклама продуктів харчування

      Що більше часу дитина проводить біля телевізора чи комп’ютера, то більше реклами вона сприймає. Засоби маніпулювання свідомістю стимулюють бажання дитини вживати саме ту їжу чи напої, які пропонує в напрочуд яскравій формі реклама. До того ж перегляд телевізора протягом кількох годин на день значно змінює харчову поведінку дитини — збільшується калорійність та кількість їжі, яку вона з’їдає.

     Зазвичай дитина обирає їжу, схожу на домашню, та ту, що рекламують: цукерки, шоколад, чіпси, фаст-фуд тощо. Дитяче харчування в дошкільному закладі відрізняється від цих пріоритетних для дитини продуктів і страв, що спричиняє додаткові труднощі в процесі адаптації до умов дитячого садка та подальшого формування харчової по­ведінки.

     Якщо вдома прийнято сервірувати стіл та прикрашати страви, то дитина частіше на­даватиме перевагу домашній їжі, а не тій, що рекламують.

       Коли дитина має вільний доступ до їжі, то вона частіше обирає «заборонені» продукти, рідко — дозволені й корисні. Особливо, якщо батьків немає поряд. Тому коли необхідно підвищити привабливість певного продукту або страви для дитини, один зі способів це зробити — створити ситуацію їх штучного дефіциту.

                         Вплив неофобії на харчову поведінку дитини.

      Неофобія — це природний захисний механізм, що дає змогу дитині уникнути вживання в їжу незнайомих та нових продуктів. Неофобія притаманна дитині від народження, проте протягом підліткового віку її вплив слабшає, поступаючись місцем експериментуванню з новими продуктами, напоями тощо.

  

  Пік неофобії припадає на вік від двох до шести років. До того ж хлопчики перебірливіші в їжі, ніж дівчатка.

    Виокремлюють такі причини неофобії: персональні (генетичні) чинники; харчові сімейні та етнокультурні традиції; соціальні впливи в організованому дитячому колективі. Окрім того, неофобія пов’язана із зовнішніми чинниками, зокрема різноманітністю доступної дитині їжі. Уподобання нового продукту збільшує бажання дитини скуштувати й інші незнайомі раніше страви.

      Подолання неофобії залежить від харчової поведінки оточення, а особливо — батьків. Спостерігаючи за тим, як інші їдять незнайомі страви, дитина поступово позбавляється страху перед новим. При цьому спостереження за оточенням впливає на дитину сильніше, ніж умовляння та розмови про їжу. Щоб позбутися неофобії, дітям зазвичай необхідно приблизно 15 разів спробувати новий продукт.

     Також неофобія пов’язана з тим, хто купує незнайомі для дитини продукти (батьки чи інші дорослі), і чи може дитина ці продукти назвати. Неможливість ідентифікувати продукт призводить до відмови дитини від нього. Упізнавання продукту й уявлення про його властивості сприяє підвищенню довіри та ймовірності його вживання.

     Дуже важливо сформувати в дитини уміння правильно обирати продукти харчування, орієнтуючись не лише на їх смакові особливості, а й на якість, харчову і поживну цінність.

    Отже, звички, набуті в дитинстві, переходять і в доросле життя людини, тому формування стійких моделей адекватної харчової поведінки дитини важливе для збереження її здоров’я в майбутньому.

Захворювання, до яких призводить нераціональне харчування:

•анемія;

•атеросклероз;

•хвороби органів травлення;

•хвороби щитовидної залози;

•гіпертонічна хвороба;

•надлишкова маса тіла та ожиріння;

•карієс;

•кишкові інфекції;

•інвазії та харчові отруєння;

•кишковий дисбактеріоз;

•метаболічний синдром;

•злоякісні новоутворення;

•подагра;

•остеопороз;

•цукровий діабет.

Рекомендації щодо психологічних аспектів організації харчування дітей

         Приймання їжі — це єдиний пізнавальний процес, під час якого дитина в буквальному сенсі «куштує» навколишній світ. Вона має усвідомлено та позитивно ставитися до цього, адже приємні враження та емоції сприяють ліпшому засвоєнню продуктів харчування. Сформувати раціональну культуру харчування дитини та сприяти її ефективній організації у дошкільному навчальному закладі допоможе дотримання рекомендацій щодо формування адекватної харчової поведінки дитини, дій у разі відмови дитини від їжі, поліпшення апетиту дитини  та особливостей її харчування під час вступу до дитячого садка.

                  ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ХАРЧУВАННЯ У ДІТЕЙ

      Харчування — це одна із найважливіших функцій, яка забезпечує життєдіяльність нашого організму. Процес харчування у людини поряд з біологічною функцією викопує також соціальні, психологічні функції. Їжа може бути формою спілкування, джерелом позитив­них емоцій, засобом відсторонення від власних проблем. Розрізняють декілька видів їжі за психологічним фоном, який їжа формує:

• їжа, яка дає почуття впевненості і захищеності (молоко);
•  їжа, яка дає почуття фізичної сили і міці (м’ясо);
•  їжа, яка підкреслює високий соціальний статус (кав’яр та червона ікра);
•  їжа дорослих, яка заборонена для дітей (кава, вино).

   Виникнення харчових розладів пов’язане не тільки з органічними, але й із психологічними, соціальними факторами, самі ж харчові розлади відносять до психосоматичних.

       У дошкільному віці підвищений або знижений апетит дитини психологи більш за все пов’язують з дисгармонійними сімейними стосунками, неправильною поведінкою батьків, їх неправильним уявленням про здорове харчування. Часто батьки, діти яких страж­дають порушенням харчової поведінки, не можуть правильно організувати режим харчування дитини. Помилкою також може бути неправильне використання продуктів харчування, які не відповідають віку дитини, догодовування в проміжках часу між основними прийомами їжі, надмірне вживання солодощів. Батьки іноді не враховують фізіологічних можливостей дітей, пропонуючи їм надмірну кількість харчів. Процес харчування може бути пов’язаний із негативними емоціями (конфлікт між мамою (татом) та дитиною, обмеження свободи дитини, вимагання ідеальної чистоти, ультиматуми, погрози). Знизити апетит дитини може критика батьків на її адресу за обіднім столом. Діти можуть відмовитись від харчування через пригнічений стан. У багатьох випадках відмова від їжі є для дитини засобом привертання уваги до себе батьків та близьких.

      Неадекватне виховання батьками, які нехтують дитиною або схильні до гіперопіки, постійно все забороняють або все дозволяють, не вчить дитину адекватно реагувати на внутрішні стимули голоду і насичення їжею, тому уявлення про здорове тіло не може у неї розвиватись.

      Конфлікти між мамою (татом) та дитиною можуть також сприяти розвитку ожиріння. Нерідко діти починають вживати велику кількість їжі в тому випадку, якщо вони відчувають себе кинутими, якщо їм недостатньо любові, тепла. У даному випадку їжа є джерелом позитивних емоцій. Діти переїдають, схильні до надмірної ваги або страждають від ожиріння саме в тих сім’ях, де відсутня культура харчування, правильне уявлення про здорове харчування. Дуже часто дітей примушують з’їдати все, апелюючи до того, що не можна викидати харчі. Пізніше для багатьох дітей переїдання стає звичкою.

Правила здорового харчування:

•  звертайте увагу не тільки на знижений апетит дитини, а й на підвищений;

•  намагайтесь знайти причину такого апетиту, пов’язати її з особливостями взаємодії батьків та дітей;

• не забувайте та враховуйте смакові переваги, дитини;

•  під час вибору місця для харчування дитини важливо створити сприятливу обстановку, забезпечити помірний контроль за прийомом їжі, врахувати потреби дитини, надати їй можливість проявити самостійність, свободу;

•  будьте послідовні, батьки повинні висувати однакові вимоги до процесу харчування дитини, але їх має бути обмежена кількість;

•  не використовуйте їжу як винагороду (або покарання). Батьки купують дитині солодощі (чи інші привабливі продукти), щоб примусити дитину поводитися так, як цього хочуть вони, а дитина дуже швидко починає розуміти, що криками, істериками, плачем вона майже завжди може розраховувати на отримання солодощів;

•  будьте в міру вимогливі, лагідні, спокійні, пояснюйте дитині значення здорового харчування, будьте-для неї прикладом, уникайте емоційної дистанції з дитиною, живіть її життям, інтересами, не допускайте неприйняття та байдужості.

Пам’ятка

Формування адекватної харчової поведінки дитини

☺        Із раннього віку слід постійно контролювати дотримання дитиною режиму харчування, створюючи певний ритуал приймання їжі.

☺        Варто пояснювати дитині, що під час харчування уся її увага має бути зосеред­жена на їжі.

☺        Можна підвищувати обізнаність дитини щодо продуктів харчування ігровими методами:

–  розгадувати загадки про їжу;

–  проводити бесіди-розмірковування;

–  вводити дошкільника в проблемні ситуації, де він має зробити самостійний харчовий вибір.

☺        Слід формувати смакові звички та культуру поведінки дитини за столом до­брозичливим тоном, виражаючи віру в її потенційні можливості.

☺        Батькам слід знати, що діти-дошкільники вразливі, надто довірливі, легко піддаються навіюванню і наслідують дії та вчинки дорослих, тому формування культури харчування залежить від правильності харчової поведінки дорослих.

 ☺        Занепокоєння дорослих, підкреслена увага до того, скільки з’їла дитина, впевненість, що треба їсти більше, або відсутність необхідного контролю за режимом і якістю харчування дитини призводять до порушення харчової поведінки в бік установлення умовно-рефлекторних механізмів психічної потреби в їжі.

Пам’ятка

Дії у разі відмови дитини від їжі

☺                Не можна змушувати дитину їсти або доїдати, тиснути на неї, навіювати почуття вини. Це формує негативне ставлення до процесу вживання їжі та до дорослого, який спонукає дитину доїдати.

☺                 Не слід обіцяти дитині щось в обмін на повністю з’їдену страву на кшталт: «Якщо з’їси — куплю…», «їж, а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти, не підеш на прогулянку», оскільки це знижує цінність їжі та значущість процесу її вживання.

☺                Не варто вмовляти, залякувати дошкільника та відволікати його іграшками, читанням книг, іграми, для того щоб він з’їв порцію. Це призводить до порушення харчової поведінки.

☺                Не можна перегодовувати дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.

☺                Слід зрозуміти причину поганого апетиту дитини або надто гострого реагування на їжу. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від інших чинників, серед яких нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови перебування, конфліктні чи стресові ситуацій.

☺                Варто проконсультуватися з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірну перебірливість в їжі може спричиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являлися больові відчуття.

☺                Можна застосовувати прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через втому або засмучення. У такому разі дорослий показує дитині, що розуміє її переживання, «чує» її. Слід запропонувати допомогу, озвучивши відчуття, стан дитини: «Ти стомився, тобі сьогодні складно, тому я тобі допоможу, давай погодую». Або можна відтермінувати прийом їжі: «Не хочеш їсти, тому що засмучений (розгніваний), — відпочинь (заспокойся, хай пройде образа), поїси пізніше». Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.

Пам’ятка

Дії задля поліпшення апетиту дитини

☺                Не варто садовити дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини і зокрема бажання їсти.

☺                Не можна об’єднувати за одним столом дошкільників, які зазвичай граються разом, щоб вони не відволікали один одного від процесу харчування.

☺                Слід увімкнути приємну тиху музику, яка подобається дітям. Це сприяє підви­щенню апетиту, задає певний ритм рухів.

☺                Варто стежити за температурним режимом. У приміщенні, де їдять дошкіль­ники, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит

☺                Не можна примушувати дитину сидіти за столом в очікуванні їжі — це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.

☺                Під час годування дошкільників слід уникати негативних емоцій та неприєм­них розмов між працівниками дитячого садка та з батьками.

☺                Не варто сварити дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера впро­довж уживання їжі має бути спокійною та приємною.

☺                Не можна виправляти помилки дитини в грубій та різкій формі на кшталт: «Не чавкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно відображається на апетиті дошкільника і його ставленні до процесу харчування.

Пам’ятка

Особливості харчування дитини під час адаптації до умов дитячого садка

☺                Не варто змінювати стереотип поведінки дитини, зокрема і звички харчуван­ня, в перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі.

☺                Не можна змушувати дитину їсти, якщо вона відмовляється, — це посилить негативне ставлення до нового оточення.

☺                Слід підсолювати порцію дошкільника невеликою кількістю солі, якщо вдома дитина звикла до більш солоної їжі. Згодом кількість солі можна зменшити до загального рівня. Така поступова адаптація дитини до смакових особливостей їжі в дитячому садку триває два-три тижні.

☺                На початку періоду адаптації батькам варто годувати дошкільника сніданком вдома, спокійно і без поспіху.

☺                Нову для дитини страву варто вводити в раціон невеликими порціями. Ліпше покласти дитині меншу кількість їжі, а потім, за її бажанням, додати ще.

☺                Слід пояснити дитині корисність нової страви, що допоможе перебороти її неофобію та сприятиме виникненню зацікавленості новою стравою:

– поінформувати дитину щодо складу страви, способу її приготування, смаку та користі для здоров’я;

– долучити дошкільника до розмови про страву чи її компоненти перед обідом;

– порадити батькам приготувати вдома нову страву відповідно до меню дитячого садка.

☺        Дошкільника-новачка під час обіду можна посадити за стіл до дітей, які добре їдять. Уплив однолітків, роль наочного навчання та бажання наслідувати оточення позитивно впливатимуть на харчову поведінку дитини.

Раціональне харчування

Як правильно підібрати їжу        

• Харчові продукти повинні містити білки, жири, вуглеводи, вітаміни й мінеральні речовини.
• При кожному прийомі їжі варто вживати продукти із всіх чотирьох груп.
• Кількість їжі повинне бути достатнім.
• Не слід переїдати.
• Необхідно уникати штучних напоїв.
• Їжа повинна бути якісною й свіжою.

 Вітаміни 

 Для чого потрібні вітаміни

• Вітамін А  потрібний для здорової шкіри й волосів, росту костей і розвитку зубів, гарного зору.

• Вітамін С  бере участь в утворенні енергії в клітках. Допомагає організму боротися з інфекціями.

• Вітамін D  допомагає росту й формуванню костей кістяка й зубів (особливо в дитячому віці).

 Вітаміни 

 Продукти, багаті на вітаміни

• Вітамін А  
• Печінка, яйця, молоко й молочні продукти, темно – зелені й жовтогарячі овочі, фрукти і ягоди (морква, обліпиха, абрикоси, гарбуз, цитрусові).

• Вітамін C  
• Яблука, смородина, шипшина, цитрусові, аґрус, капуста, картопля, перець, помідори, полуниця, салат.

• Вітамін D  
• Масло, молоко, жовтки яєць, морська риба.

БІЛКИ – «цеглинки» для будівництва клітинок         

ЖИРИ – продовольчі й паливні склади   

ВУГЛЕВОДИ – паливо для клітинок

Добова витрата енергії в дитини становить:

 1-3 років – 1540 ккал,

 4-6 років – 1970 ккал,

 7 років – до 2000 ккал.

 Добовий об’єм їжі

 1700 – 1850       

 1900 – 2100

Зразковий набір продуктів харчування в день на одну дитину

Продукти

для дітей у віці від 3 до 7 років

• Хліб пшеничний
• Хліб житній
• Борошно пшеничне
• Борошно картопляне
• Крупу, бобові, макарони
• Картопля
• Овочі різні
• Фрукти свіжі
• Кондитерські вироби
• Цукор
• Масло вершкове
• Масло рослинне
• Яйце (штук)
• Молоко
• Сир
• М’ясо
• Риба
• Сметана
• Сир
• Чай
• Кавовий напій
• Сіль

• Білки(у тому числі тваринного походження)
• Жири(у тому числі тваринного походження)
• Вуглеводи

Харчування буде правильним, якщо

• їжа різноманітна;
• дотримуються санітарно – гігієнічні правила готування їжі й зберігання харчових продуктів;
• приймати їжу регулярно;
• ураховуються національні, кліматичні й сезонні особливості людини;
• зберігається нормальна вага тіла.

        Харчування є одним з найважливіших факторів, що забезпечують нормальний потік процесів росту і розвитку дитини, стійкість до впливу несприятливих умов, високий функціональний рівень провідних систем організму.

    Раціональне харчування – це харчування здорових дітей, що повністю відповідають віковим фізіологічним потребам організму в основних речовинах і енергії.

    Залежно від віку діти повинні щодня одержувати певну кількість енергії, живильних, мінеральних речовин і вітамінів.

    Білки є життєво необхідними речовинами й мають особливе значення в харчуванні дітей. Насамперед це основний пластичний матеріал, що йде на побудову кліток, тканин, органів. Необхідні вони також для утворення ферментів, гормонів, гемоглобіну крові, вони формують з’єднання, які забезпечують імунітет. Білки беруть участь у процесах засвоєння жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів. Особливо велика їхня роль у засвоєнні організмом вітаміну С.

    Жири є джерелом енергії, вони необхідні для побудови клітинних оболонок, беруть участь в обміні речовин, відіграють роль запасного живильного матеріалу, забезпечують засвоєння багатьох вітамінів.

     Найбільш легко засвоюються організмом молочні жири (вершкове масло, вершки, сметана), сутужніше – свинячий, баранячий, яловичий жир, тому їх не рекомендується використати в харчуванні дітей дошкільного віку. Варто уникати надлишкового споживання жирів, тому що це може привести до ожиріння.

    Вуглеводи – головне джерело енергії, разом з білками й жирами вони беруть участь в обміні речовин. Більша частина харчового раціону дитини складається з вуглеводів, добова норма вуглеводів в 4 рази більше, ніж жиру і білка. Вуглеводи втримуються в продуктах рослинного походження – крупах, картоплі, овочах, фруктах. Багаті вуглеводами цукор, хліб, мед, цукерки. Надлишкова кількість вуглеводів легко перетворюється в жир і нерідко є однією із причин ожиріння, а надлишок солодощів сприяє розвитку карієсу зубів.

    Мінеральні речовини, що входять до складу харчових продуктів, діляться на макроелементи, (кальцій, калій, фосфор, натрій, хлор) і мікроелементи (фтор, цинк, мідь, йод). Особливе значення в харчуванні дітей надається солям кальцію й фосфору, які формують кісткову й зубну тканини, входять до складу гормонів, беруть активну участь в обмінних процесах. Кальцію властиво протизапальна й антиалергічна дія.

    Вітаміни відіграють роль каталізаторів в обмінних процесах, вони необхідні для росту й розвитку кліток, тканин. Вітаміни вводяться з їжею. Як правило, вони не синтезуються в організмі. Вітаміни діляться на 2 групи: жиророзчинні (А, D, Е, К) і водорозчинні (С, В).

    Вода – необхідна складова частина раціону, вона входить до складу кліток і тканин, бере участь у процесах, що забезпечують життєдіяльність організму; з водою видаляються кінцеві продукти обміну. Вода в організм надходить із продуктами (особливо багато її втримується у свіжих фруктах і овочах), а також у вільному стані (чай, компот, суп). У добу кількість рідини, що надходить в організм дітей 3-7 років, повинне бути в межах 1,5-2 л. Потреба в рідині коливається залежно від сезону року, віку, індивідуальних особливостей дитини. Надлишкова кількість води не рекомендується, тому що це веде до перевантаження нирок, серця.